Постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2013 № 426 «Про затвердження Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця»

Про затвердження Типового положення про експертну комісію державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи, організації

Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики

Наказ №62 “Про затвердження Типових правил внутрішнього службового розпорядку”

Показати »

НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
НАКАЗ N 6230.03.2012Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
25 квітня 2012 р. за N 632/20945
Про затвердження Типових правил внутрішнього службового розпорядкуВідповідно до статті 28 Закону України від 17 листопада 2011 року N 4050-VI “Про державну службу”

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Типові правила внутрішнього службового розпорядку.
2. Рекомендувати керівникам органів державної влади та органів влади Автономної Республіки Крим або їх апарату за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (у разі її наявності) затвердити правила внутрішнього службового розпорядку на підставі Типових правил внутрішнього службового розпорядку.
3. Цей наказ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 17 листопада 2011 року N 4050-VI “Про державну службу”.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Нацдержслужби України відповідно до розподілу обов’язків.

Голова Нацдержслужби України В. Толкованов

ТИПОВІ
правила внутрішнього службового розпорядку
I. Загальні положення

1.1. Ці Типові правила визначають загальні положення щодо внутрішнього службового розпорядку державного службовця, режим роботи, засади регулювання службових відносин, умови перебування в органі державної влади та забезпечення раціонального використання робочого часу, а також інші положення.
1.2. Службова дисципліна в державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті (далі – орган державної влади) ґрунтується на засадах чесного і сумлінного виконання державним службовцем своїх обов’язків, створення необхідних організаційних та економічних умов для ефективної роботи, застосування методів переконання, заохочення за сумлінну роботу.
1.3. Правила внутрішнього службового розпорядку органу державної влади розробляються на основі цих Типових правил.
1.4. Правила внутрішнього службового розпорядку в органі державної влади затверджуються керівником державної служби такого органу або його апарату за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації, у разі її наявності.
1.5. Правила внутрішнього службового розпорядку доводяться до відома всіх державних службовців під розписку.
II. Робочий час і час відпочинку державного службовця

2.1. Тривалість та режим роботи, час відпочинку державного службовця визначаються законодавством про працю з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про державну службу”.
2.2. Час початку і закінчення роботи, перерва для відпочинку і харчування встановлюються для державного службовця з урахуванням режиму роботи органу державної влади.
В органах державної влади, як правило, встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з тривалістю роботи по дням: понеділок, вівторок, середа, четвер – по 8 годин 15 хвилин, п’ятниця – 7 годин; вихідні дні – субота і неділя.
Тривалість перерви для відпочинку і харчування встановлюється, як правило, 45 хвилин. Перерва не включається в робочий час і державний службовець може використовувати її на свій розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи.
У зв’язку зі службовою необхідністю, зумовленою специфікою та особливостями роботи у відповідному органі державної влади (його структурному підрозділі) може встановлюватися інший режим роботи відповідно до законодавства про працю.
2.3. Нормальна тривалість робочого часу державного службовця не може перевищувати 40 годин на тиждень.
2.4. Напередодні святкових та неробочих днів тривалість робочого дня скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.
Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.
2.5. Керівнику органу державної влади та/або іншим державним службовцям забороняється в робочий час відволікати державного службовця від його безпосередньої роботи для виконання ним громадських доручень, скликання зборів, засідань та нарад з громадських питань тощо та виконання іншої, не передбаченої службовими обов’язками роботи.
2.6. Не дозволяється проведення у робочий час та після його закінчення святкування державним службовцем особистих подій та пам’ятних дат у приміщенні органу державної влади.
2.7. У органі державної влади ведеться облік робочого часу, який відображається або у відповідному журналі обліку робочого часу/табелі робочого часу (далі – журнал), або за допомогою ведення та використання відповідної електронної програми, що є складовою автоматизованої системи контролю доступу до приміщень адміністративних будівель органу державної влади, моніторингу переміщень працівників всередині будівлі (далі – системи обліку робочого часу).
Для забезпечення контролю своєчасного виходу на роботу відомості зазначених систем обліку робочого часу подаються відповідальною особою до служби персоналу органу державної влади.
У структурних підрозділах органу державної влади може вестися журнал обліку виходу на роботу та реєстрації місцевих відряджень.
2.8. Вихід державного службовця за межі адміністративної будівлі органу державної влади у робочий час із службових питань відбувається з дозволу його безпосереднього керівника за умови відповідної реєстрації в журналі чи в системі обліку робочого часу.
2.9. Відсутність державного службовця на робочому місці більше 3 годин підряд протягом робочого дня без поважної причини є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, передбаченої Законом України “Про державну службу”.
2.10. За рішенням керівника органу державної влади державний службовець може бути відкликаний з щорічної або додаткової оплачуваних відпусток відповідно до Закону України “Про державну службу”.

III. Перебування державного службовця в органі державної влади у вихідні, святкові, неробочі дні та після закінчення робочого часу

3.1. Для виконання невідкладних і непередбачуваних завдань державний службовець може залучатись до роботи за письмовим розпорядженням керівника державної служби органу державної влади у вихідні, святкові, неробочі дні, а також у нічний час з компенсацією роботи відповідно до закону.
3.1.1. Чергування державного службовця після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні здійснюється згідно з графіком, який розробляється і затверджується керівником державної служби в органі державної влади та передається службі персоналу відповідного органу державної влади.
3.1.2. У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні державного службовця, який не включений до графіка, відповідна інформація подається керівником державної служби в органі державної влади до служби персоналу відповідного органу державної влади напередодні або в перший робочий день після вихідного, неробочого чи святкового дня, в який відбувалося чергування.
3.1.3. Чергування державних службовців після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові та неробочі дні компенсується наданням з урахуванням їх побажання іншого дня відпочинку.
3.1.4. У графіку чергування має зазначатися підстава для виконання невідкладних і непередбачуваних завдань, відповідальний державний службовець, його посада у структурному підрозділі, конкретна дата або строк, підпис керівника державної служби органу державної влади.

IV. Порядок доведення до відома державного службовця нормативно-правових актів, наказів, доручень та розпоряджень із службових питань

4.1. Нормативно-правові акти, накази, доручення, розпорядження із службових питань доводяться до відома державного службовця шляхом відповідного ознайомлення у паперовій або електронній формі з підтвердженням такого ознайомлення.
Підтвердженням може слугувати підпис державного службовця (як відповідального виконавця) на документі, у журналі реєстрації документів “на виконання” або “до відома” або відповідний електронний цифровий підпис, який підтверджуватиме ознайомлення з певним службовим документом в електронній формі.
4.2. Нормативно-правові акти, які підлягають офіційному оприлюдненню, доводяться до відома державного службовця шляхом їх оприлюднення в офіційних друкованих виданнях, а також, шляхом розміщення на офіційних веб-сайтах органів державної влади та на власному сайті такого органу державної влади.

V. Дотримання загальних інструкцій з охорони праці та протипожежної безпеки

5.1. Керівник органу державної влади зобов’язаний забезпечити безпечні умови роботи, належний стан засобів протипожежної безпеки, санітарії і гігієни праці та інші необхідні для цього умови.
Інструктування з охорони праці та протипожежної безпеки має здійснювати особа, на яку керівником органу державної влади покладені відповідні функції в такому органі.
5.2. Державний службовець повинен дотримуватись техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці, протипожежної безпеки та інших правил з охорони праці.
5.3. Умови праці на робочому місці, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються державним службовцем, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів про охорону праці.
5.4. За стан пожежної безпеки та дотримання інструкцій з охорони праці в органі державної влади відповідає керівник органу державної влади та визначена ним відповідальна особа, за якою закріплений такий обов’язок.

VI. Порядок повідомлення державним службовцем про свою відсутність

6.1. Державний службовець повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншими доступними способами.
6.2. У разі недотримання державним службовцем вимог пункту 6.1 цього розділу складається акт про відсутність державного службовця на роботі.
6.3. У разі ненадання державним службовцем доказів поважності причини своєї відсутності на роботі, останній повинен подати письмові пояснення на ім’я керівника державної служби органу державної влади щодо причин своєї відсутності.

VII. Порядок прийняття та передачі справ і майна державним службовцем

7.1. Державний службовець зобов’язаний до звільнення з посади державної служби чи переведення на іншу посаду державної служби передати справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно особі, уповноваженій керівником органу державної влади у цьому органі. Уповноважена особа зобов’язана прийняти справи і майно.
7.2. Факт передачі справ і майна засвідчується актом, який складається у двох примірниках і підписується уповноваженою особою відповідного органу державної влади, керівником служби персоналу цього органу та державним службовцем, який звільняється.
Один примірник акта видається державному службовцю, який звільняється, інший примірник або його копія долучається до особової справи цього державного службовця.

VIII. Прикінцеві положення

8.1. Недотримання вимог Правил внутрішнього службового розпорядку є підставою для притягнення державного службовця до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.
8.2. Питання, пов’язані із застосуванням Правил внутрішнього службового розпорядку вирішуються керівником державної служби органу державної влади, а у випадках, передбачених чинним законодавством – спільно або за згодою з виборним органом первинної профспілкової організації, у разі її наявності.

Заступник начальника
Юридичного управління –
начальник відділу підготовки та
правової експертизи проектів
нормативно-правових актів
Нацдержслужби України А. С. Козловський

 

Постанова КМУ ” Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби”

Показати »

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВАвід 20 червня 2012 р. N 559Київ
Про затвердження Порядку обчислення стажу державної службиВідповідно до статті 35 Закону України “Про державну службу” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок обчислення стажу державної служби, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

3. Ця постанова набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 17 листопада 2011 р. N 4050-VI “Про державну службу” (Закон N 4050-VI).

Прем’єр-міністр України
М. АЗАРОВ

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 червня 2012 р. N 559

ПОРЯДОК
обчислення стажу державної служби

1. Цей Порядок визначає механізм обчислення стажу державної служби.

2. Стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 35 Закону України “Про державну службу”, а також виходячи з визначених законом періодів роботи, до яких належить:

час перебування на посадах працівників апарату судів, Державної судової адміністрації, її територіальних управлінь;

час перебування на посадах працівників дипломатичної служби;

час роботи працівників дипломатичної служби у секретаріатах міжнародних організацій;

час перебування на посадах службовців кадрового складу розвідувальних органів;

час перебування на посадах спеціалістів Державної кримінально-виконавчої служби, які не мають спеціальних звань;

час роботи посадових осіб центральних державних архівів;

час перебування на посадах осіб, яким надано повноваження державних інспекторів з насінництва та розсадництва;

час перебування на посадах осіб, яким надано повноваження державних інспекторів з карантину рослин;

час перебування на посадах начальника Головної державної інспекції захисту рослин, який одночасно за посадою є Головним державним інспектором захисту рослин, заступників Головного державного інспектора захисту рослин, начальників державних інспекцій захисту рослин, які одночасно за посадою є головними державними інспекторами захисту рослин Автономної Республіки Крим, області, району, заступників начальників державних інспекцій захисту рослин – заступників головних державних інспекторів захисту рослин Автономної Республіки Крим, областей, районів, спеціалістів – державних інспекторів захисту рослин;

час перебування на посадах державних службовців, які працюють у підрозділах державної служби зайнятості;

час перебування на посадах працівників апарату та членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення;

стаж роботи журналіста в державних і комунальних засобах масової інформації.

До стажу державної служби зараховуються також інші періоди роботи, визначені законом.

3. Обчислення стажу державної служби здійснює служба персоналу державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату на підставі трудової книжки та інших документів, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи.

4. Скарги, пов’язані з обчисленням стажу роботи державних службовців, розглядаються згідно із законодавством.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 червня 2012 р. N 559

ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. N 283 “Про порядок обчислення стажу державної служби” (ЗП України, 1994 р., N 8, ст. 213).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 р. N 758 “Про доповнення Порядку обчислення стажу державної служби” (ЗП України, 1995 р., N 1, ст. 21).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1994 р. N 878 “Про внесення доповнень до Порядку обчислення стажу державної служби” ЗП України, 1995 р., N 3, ст. 62).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 квітня 1995 р. N 264 “Про доповнення Порядку обчислення стажу державної служби” (ЗП України, 1995 р., N 7, ст. 167).

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 1995 р. N 397 “Про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 р. N 758” (ЗП України, 1995 р., N 8, ст. 205).

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1995 р. N 651 “Про доповнення пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби” (ЗП України, 1996 р., N 1, ст. 3).

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 1995 р. N 871 “Про доповнення Порядку обчислення стажу державної служби” (ЗП України, 1996 р., N 3, ст. 86).

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 березня 1996 р. N 311 “Про доповнення Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. N 283” (ЗП України, 1996 р., N 8, ст. 258).

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 р. N 1490 “Про доповнення Порядку обчислення стажу державної служби” (ЗП України, 1996 р., N 20, ст. 580).

10. Пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. N 1550 “Про умови оплати праці працівників державних архівів областей, міст Києва і Севастополя та про доповнення до Порядку обчислення стажу державної служби” (ЗП України, 1996 р., N 21, ст. 597).

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 1997 р. N 861 “Про внесення доповнень до Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 1997 р., число 33, с. 24).

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 1997 р. N 1040 “Про доповнення пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 1997 р., число 39, с. 13).

13. Пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 р. N 259 “Про умови оплати праці працівників Державного архіву при Раді міністрів Автономної Республіки Крим і про доповнення до Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 1998 р., N 9, ст. 345).

14. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 1999 р. N 638 “Про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 1997 р. N 1040” (Офіційний вісник України, 1999 р., N 16, ст. 649).

15. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 липня 1999 р. N 1267 “Про внесення змін і доповнень до пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 1999 р., N 29, ст. 1476).

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1999 р. N 2044 “Про внесення зміни до Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 1999 р., N 45, ст. 2232).

17. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 травня 2000 р. N 848 “Про доповнення пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2000 р., N 22, ст. 900).

18. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2000 р. N 1113 “Про внесення змін до Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2000 р., N 28, ст. 1164).

19. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. N 428 “Про внесення зміни до Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2001 р., N 20, ст. 845).

20. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. N 1435 “Про внесення зміни до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2001 р., N 44, ст. 1982).

21. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2002 р. N 681 “Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. N 283” (Офіційний вісник України, 2002 р., N 21, ст. 1045).

22. Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2002 р. N 1620 “Деякі питання центральних державних архівів” (Офіційний вісник України, 2002 р., N 44, ст. 2026).

23. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 85 “Про внесення зміни до Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2003 р., N 4, ст. 137).

24. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. N 258 “Про внесення зміни до Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2004 р., N 9, ст. 534).

25. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. N 468 “Про затвердження положень про прийом, стажування слухачів та працевлаштування випускників Національної академії державного управління при Президентові України, а також переліку органів, де проводиться стажування слухачів Національної академії” (Офіційний вісник України, 2004 р., N 15, ст. 1044).

26. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. N 689 “Про внесення зміни до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2004 р., N 21, ст. 1436).

27. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 2004 р. N 814 “Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. N 283” (Офіційний вісник України, 2004 р., N 26, ст. 1698).

28. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 січня 2005 р. N 2 “Про доповнення пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2005 р., N 2, ст. 83).

29. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 січня 2005 р. N 43 “Про доповнення пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2005 р., N 3, ст. 142).

30. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2005 р. N 238 “Про доповнення додатка до Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2005 р., N 14, ст. 714).

31. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. N 552 “Про доповнення пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2005 р., N 28, ст. 1626).

32. Пункт 9 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності Служби зовнішньої розвідки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 р. N 726 (Офіційний вісник України, 2006 р., N 22, ст. 1609).

33. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 червня 2006 р. N 804 “Про доповнення пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2006 р., N 23, ст. 1724).

34. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. N 829 “Про доповнення пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2006 р., N 25, ст. 1814).

35. Пункт 6 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності органів і установ виконання покарань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 р. N 1074 “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності органів і установ виконання покарань” (Офіційний вісник України, 2006 р., N 31, ст. 2233).

36. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 р. N 1076 “Про внесення зміни до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2006 р., N 31, ст. 2235);

37. Пункт 6 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. N 1658 “Деякі питання Державної спеціальної служби транспорту” (Офіційний вісник України, 2006 р., N 48, ст. 3200).

38. Пункт 1 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. N 1700 “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” (Офіційний вісник України, 2006 р., N 50, ст. 3324).

39. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 січня 2007 р. N 4 “Про доповнення пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2007 р., N 2, ст. 70).

40. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 р. N 36 “Про внесення зміни до пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2007 р., N 6, ст. 213).

41. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. N 981 “Про доповнення пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2008 р., N 86, ст. 2894).

42. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2009 р. N 57 “Про доповнення пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2009 р., N 9, ст. 264).

43. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 р. N 730 “Про доповнення пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2009 р., N 54, ст. 1865).

44. Абзац другий змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. N 816 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” (Офіційний вісник України, 2009 р., N 59, ст. 2078).

45. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. N 1192 “Про доповнення пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2009 р., N 87, ст. 2931).

46. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 р. N 4 “Про доповнення пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби” (Офіційний вісник України, 2010 р., N 1, ст. 22).

47. Пункт 3 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2011 р. N 968 “Питання Державної фінансової інспекції” (Постанова N 968) (Офіційний вісник України, 2011 р., N 71, ст. 2684).

Карточка документа
Поиск
Документы Кабінету Міністрів України

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 N 419-р Про присвоєння рангів державним службовцям

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 N 420-р Про звільнення Бабича О. М. з посади віце-президента Української державної будівельної корпорації

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 N 421-р Про призначення Кацуби С. В. заступником голови правління Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”

Постанова Кабінету Міністрів України від 02.07.2012 N 592 Про внесення зміни в додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 5 січня 2011 р. N 19

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.07.2012 N 417-р Про затвердження фінансового плану державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт” на 2012 рік

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.07.2012 N 418-р Про організаційні заходи з підготовки обладнання електростанцій, теплових та електричних мереж до стабільної роботи в осінньо-зимовий період

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.07.2012 N 416-р Питання Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки

Разъяснения законодательства Кабінету Міністрів України
Наказ №61 “Про затвердження Порядку стажування державних службовців”

НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
НАКАЗ 03.04.2012 N 61

Про затвердження Порядку стажування державних службовців

Показати »

Відповідно до статті 30 Закону України від 17 листопада 2011 року N 4050-VI “Про державну службу”НАКАЗУЮ:1. Затвердити Порядок стажування державних службовців (додається).
2. Юридичному управлінню забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Управлінню організації навчання, управлінню методичного забезпечення діяльності кадрових служб Нацдержслужби України після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України забезпечити доведення цього наказу до відома центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
4. Цей наказ набирає чинності одночасно із набранням чинності Законом України від 17 листопада 2011 року N 4050-VI “Про державну службу”.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Нацдержслужби України відповідно до розподілу обов’язків.ПОРЯДОК
стажування державних службовців
I. Загальні положення

1.1. З метою підвищення рівня професійної компетентності державного службовця та набуття ним практичного досвіду може проводитися його стажування, яке є однією із форм підвищення рівня професійної компетентності, з відривом від служби строком від одного до шести місяців на іншій посаді державної служби у тому самому або іншому державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті.
Стажування державного службовця здійснюється в разі потреби, але не рідше одного разу на три роки.
1.2. Необхідність підвищення рівня професійної компетентності державного службовця визначається його безпосереднім керівником та службою персоналу державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату за результатами оцінювання службової діяльності.
1.3. Направлення державного службовця на стажування до іншого державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату здійснюється на підставі наказу керівника державної служби державного органу.
1.4. Допуск на стажування, строки та зміни процедури його проходження оформлюються наказом керівника державної служби державного органу, де проводиться стажування.

1.5. Стажування державного службовця проводиться з відривом від основної роботи. За державним службовцем, направленим на стажування, зберігаються його посада та заробітна плата за основним місцем роботи.
Особі, яка проходить стажування в іншому населеному пункті за основним місцем роботи, відшкодовуються також витрати на проїзд до місця стажування і назад, добові за час знаходження в дорозі та найм житла.
1.6. Зміст стажування визначається індивідуальним планом (додаток 1), що затверджується керівником структурного підрозділу органу за погодженням з керівником державної служби в державному органі, де проводиться стажування.

II. Права і обов’язки особи, яка проходить стажування

2.1. Під час проходження стажування на державного службовця поширюються правила внутрішнього службового розпорядку державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату, де він проходить стажування, яких він зобов’язаний дотримуватися. Особа, яка проходить стажування:
може брати участь в діяльності органу, готувати проекти документів, бути присутньою на нарадах;
зобов’язана у повному обсязі та своєчасно виконувати завдання, передбачені індивідуальним планом стажування;
удосконалювати професійні знання, уміння та навики, поєднуючи їх з практичною діяльністю з використанням позитивного досвіду відповідного державного органу;
виконувати вказівки та доручення керівника стажування, додержуватись професійної етики та культури поведінки.
2.2. Після закінчення стажування особа, яка пройшла стажування, подає керівнику стажування звіт про результати стажування.
III. Права і обов’язки керівника стажування

3.1. На період стажування в державному органі за державним службовцем закріплюється керівник стажування з числа керівників структурних підрозділів цього органу.
3.2. Керівник стажування:
надає допомогу в удосконаленні професійного уміння та навичок;
контролює виконання індивідуального плану;
забезпечує можливість ознайомлення з організацією роботи органу державної влади, у якому особа проходить стажування;
заслуховує за необхідності на відповідних нарадах звіти осіб, які проходять стажування, про хід стажування, проводить індивідуальну роботу, спрямовану на відповідальне їх ставлення до виконання посадових обов’язків;
залучає осіб, які проходять стажування, до діяльності структурного підрозділу;
вивчає ділові та моральні якості особи, яка проходить стажування.
Керівник стажування після подання державним службовцем звіту про результати стажування оформляє висновок про результати стажування (додаток 2), що містить негативну, позитивну або відмінну оцінку виконання державним службовцем індивідуального плану стажування та її обґрунтування. Зазначений висновок подається разом із індивідуальним планом керівнику державної служби в державному органі, де проводилось стажування.
IV. Підсумки стажування

4.1. За результатами стажування у державному органі державному службовцю, який пройшов стажування, видається довідка для подання за основним місцем роботи (додаток 3).

Документи про проходження стажування та його результати додаються до особової справи.

4.2. У разі якщо за результатами проходження стажування державний службовець отримав відмінну оцінку, він може бути переведений за рішенням керівника державної служби в державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті на вищу вакантну посаду державної служби тієї самої або попередньої за числовим визначенням групи посад державної служби у тому самому державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті за його письмовою заявою.
Результати стажування враховуються під час оцінювання результатів службової діяльності державного службовця.
Результати стажування можуть враховуватися під час проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців.

Заступник начальника
Юридичного управління –
начальник відділу підготовки
та правової експертизи
проектів нормативно-правових
актів Нацдержслужби України А. С. Козловський

Додаток 1
до Порядку стажування державних службовців

Показати »

ПОГОДЖЕНО
Керівник державної служби в державному органі
ЗАТВЕРДЖУЮ
Найменування посади керівника структурногопідрозділу____________
(підпис)
____________________
(ініціали, прізвище)
____________
(підпис)
____________________
(ініціали, прізвище)____________ 20__ р.
____________ 20__ р.ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН

стажування ____________________
(ініціали, прізвище)

з ________ по ________
на посаді ____________________________

N
з/п
Назва завдання
Строк виконання
Результати оцінювання керівником стажування

Особа, яка проходить
стажування
____________
(підпис)
____________________
(ініціали, прізвище)

Керівник стажування –

_________________
(посада)
____________
(підпис)
____________________
(ініціали, прізвище)

____________ 20__ р.

Додаток 2
до Порядку стажування державних службовців

Керівник
державної служби в державному органі
_________________
(ініціали, прізвище)

ВИСНОВОК

про результати стажування ___________________________
(ініціали, прізвище)
на посаді ________________________________
(назва структурного підрозділу органу)

Відповідно до наказу _______ ___________________________ з ___ по ___
(ініціали, прізвище)

Пройшов(ла) стажування на посаді ______________________________________________________.
(назва структурного підрозділу органу)

Стажування відбувалось відповідно до індивідуального плану стажування.

Обсяг виконаних завдань, передбачених індивідуальним планом стажування на посаді __________, виконано/не виконано в повному обсязі.

У процесі стажування ____________________________________________ взято участь у підготовці
(П. І. Б. особи, яка проходила стажування)
___________________.

Виконано завдання, не передбачені планом стажування.

Висновок керівника стажування (оцінка) ______________________.

Керівник стажування
___________________
(посада)
____________
(підпис)
____________________
(ініціали, прізвище)

____________ 20__ р.

Додаток 3
до Порядку стажування державних службовців

ДОВІДКА
за результатами стажування

у _____________________
(назва державного органу)

Видана __________________________________________ у тому, що дійсно пройшов/ла стажування
(П. І. Б. особи, яка проходила стажування)
на посаді ___________ з ______ по ______.

Висновок керівника стажування (оцінка) ______________________.

Керівник
державної служби
в державному органі

____________
(підпис)
____________________
(ініціали, прізвище)

М. П.

____________ 20__ р.

Наказ №44 “Про затвердження Порядку ведення, обліку та зберігання особових справ державних службовців”

Показати »

НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИЗ ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИНАКАЗ05.03.2012

м. Київ

N 44

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

27 квітня 2012 р. за N 651/20964

Про затвердження Порядку ведення, обліку та зберігання особових справ державних службовців

Відповідно до статті 36 Закону України від 17 листопада 2011 року N 4050-VI “Про державну службу”

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок ведення, обліку та зберігання особових справ державних службовців, що додається.

2. Управлінню методичного забезпечення діяльності кадрових служб Нацдержслужби України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

4. Цей наказ набирає чинності з дня набрання чинності Закону України від 17 листопада 2011 року N 4050-VI “Про державну службу”.

Голова Нацдержслужби В. Толкованов

Порядок

ведення, обліку та зберігання особових справ державних службовців

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок визначає вимоги щодо ведення, обліку та зберігання особових справ державних службовців (далі – особова справа), а також перелік документів, що складають особову справу.

1.2. В особовій справі відображається інформація прийняття на державну службу, її проходження, звільнення з державної служби, містяться біографічні та інші дані про державного службовця.

1.3. Формування, ведення, облік та зберігання особових справ здійснюються службою персоналу органу державної влади, де працює державний службовець.

II. Формування особової справи

2.1. Формування особової справи розпочинається з дати призначення особи на посаду державної служби в державному органі.

2.2. Початок особової справи складають документи, які були подані особою до служби персоналу під час розгляду питання про її призначення на посаду державної служби.

2.3. Після формування особової справи на паперових носіях працівник служби персоналу реєструє її у книзі обліку руху особових справ згідно із додатком 1 не пізніше тижневого строку з дня призначення на посаду.

Документи, що подаються особою, яка претендує на зайняття посади державного службовця, для проведення спеціальної перевірки передаються для зберігання в особовій справі після призначення її на посаду.

2.4. В особовій справі повинні міститися такі документи:

особова картка (форма N П-2ДС) з відповідними додатками;

копії документів про вищу освіту, науковий ступінь, вчене звання;

заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”;

письмова згода на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”;

копія трудової книжки;

декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік;

медична довідка про стан здоров’я встановленої форми;

копія паспорта громадянина України;

копія військового квитка (для військовозобов’язаних);

довідка про допуск до державної таємниці (у разі наявності);

довідка про результати спеціальної перевірки;

протокол (витяг з протоколу) засідання конкурсної комісії (для осіб, які пройшли конкурсний відбір та призначені на посаду);

погодження, передбачені законодавством для призначення на посади державної служби;

направлення на роботу (для магістрів державного управління, які навчалися за направленням органів державної влади та за кошти державного бюджету);

заява щодо призначення на відповідну посаду.

2.5. Після призначення працівника на посаду державної служби до особової справи додаються:

опис документів особової справи;

копія наказу (розпоряджень) про призначення на посаду;

копія акта органів вищого рівня про призначення на посаду (у випадках, передбачених законодавством);

текст Присяги державного службовця, скріплений підписом державного службовця (для осіб, уперше прийнятих на державну службу);

копії документів про надані пільги (у разі наявності);

копії свідоцтва про шлюб, народження дитини, зміну прізвища тощо.

2.6. Працівник служби персоналу, отримуючи матеріали до особової справи, повинен перевірити дотримання правил їх заповнення, відповідність зазначених у них відомостей оригіналам документів (паспорта громадянина України, військового квитка, документа про вищу освіту, трудової книжки тощо).

III. Ведення особової справи

3.1. Особова справа державного службовця у міру проходження державної служби доповнюється відповідними матеріалами та щорічно, до 15 квітня, уточнюється.

3.2. До особової справи у хронологічному порядку з часом надходження додаються:

заява про переведення на іншу посаду, звільнення з посади;

копія наказу (розпорядження) про переведення на іншу посаду, звільнення з посади;

подання щодо присвоєння рангу державного службовця;

копії актів про присвоєння рангу державного службовця, заохочення, службове розслідування, накладення та зняття стягнення тощо;

документи щодо проходження стажування;

копії документів про професійне навчання (підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації);

заява щодо незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв’язку із зміною істотних умов служби (у разі незгоди);

медичний висновок щодо неможливості виконання державним службовцем службових обов’язків за станом здоров’я (у разі подання);

акт передачі справ і майна (у разі складання);

інші документи, які містять відомості щодо проходження державної служби.

3.3. При звільненні працівника в особовій справі робиться відповідний запис із зазначенням дати і причини звільнення з посади, номер та дати відповідного наказу (розпорядження).

IV. Оформлення та облік документів особової справи

4.1. Копії (ксерокопії) документів про вищу освіту, науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації, паспорта громадянина України, військового квитка, трудової книжки, нагородних матеріалів скріплюються підписом працівника служби персоналу та печаткою служби персоналу.

4.2. Декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік подається в порядку та за формою, передбаченими Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”.

4.3. Медична довідка про стан здоров’я подається за встановленою формою.

4.4. Подання щодо призначення особи на посаду складається у разі призначення її за погодженнями з іншими органами державної влади. У поданні зазначаються прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, громадянство, займана на час подання посада, на яку посаду рекомендується, рівень фахової та професійної підготовки, спроможність забезпечити доручену ділянку роботи, ділові та інші якості претендента.

4.5. У разі необхідності складається біографічна довідка на підставі даних, що містяться в особовій справі та трудовій книжці працівника. Дані наводяться стисло, але вичерпно. Скорочення слів, пропуски, виправлення не допускаються. Біографічна довідка складається за формою згідно із додатком 2 до цього Порядку і скріплюється підписом керівника служби персоналу та печаткою службою персоналу.

4.6. Довідка про допуск до державної таємниці видається режимно-секретним підрозділом або особою, яка відповідає за режим секретності відповідного органу для працюючих державних службовців або за останнім місцем роботи для претендентів на посади, які визначені номенклатурою посад, затвердженою у встановленому порядку керівником державної служби.

4.7. На підставі наданих особою документів про підвищення кваліфікації, заохочення та нагороди державного службовця під час роботи в органі державної влади працівником служби персоналу заносяться записи в особову картку (форма П-2ДС).

4.8. Заяви про призначення, переведення на іншу посаду, звільнення з посади тощо оформляються власноручно особою і підписуються із зазначенням дати. За змістом заяви суб’єктом призначення приймається відповідне рішення, на підставі якого служба персоналу готує наказ (розпорядження).

4.9. Наказ (розпорядження) про призначення на посаду або звільнення з посади видається за місцем роботи, у тому числі щодо тих працівників, які призначаються органом вищого рівня. Копія наказу (розпорядження) підшивається до особової справи державного службовця.

4.10. Бланк опису документів особової справи (додаток 3) заповнюється під час формування особової справи і доповнюється з надходженням кожного нового документа. Наявність документів в особовій справі щорічно до 15 квітня звіряється з описом. Бланк опису документів підшивається з початку особової справи.

V. Зберігання особових справ

5.1. Після припинення державним службовцем роботи його особова справа залишається в службі персоналу.

При цьому в особовій картці (форма П-2ДС) та книзі обліку руху особових справ зазначаються дата, причина звільнення, дата і номер наказу (розпорядження) про звільнення.

5.2. Особові справи державних службовців є документами з обмеженим доступом і мають зберігатися в опечатаних металевих шафах або сейфах.

5.3. Служба персоналу відповідно до вимог статті 10 Закону України “Про захист персональних даних” не має права розголошувати будь-яку інформацію щодо персональних даних особи.

5.4. Кожна особова справа підшивається в окрему папку формату А-4, на якій зазначаються прізвище, ім’я, по батькові особи, порядковий номер особової справи.

5.5. Архівні особові справи зберігаються окремо від діючих особових справ протягом двох років, після чого передаються в упорядкованому стані до архіву установи.

 

Начальник управління

методичного забезпечення

діяльності кадрових служб Н. І. Олійник

Додаток 1

до Порядку ведення, обліку та зберігання особових справ державних службовців

Показати »

__________________________________________________(повне найменування органу)КНИГА ОБЛІКУ РУХУ ОСОБОВИХ СПРАВРозпочато: “___” ________20__ року

Закінчено: “___” ________20__ року

N

з/п

Номер особової справи

Прізвище, ім’я, по батькові працівника

Дата формування особової справи

Дата закінчення ведення особової справи

Примітка

1

2

3

4

5

6

Додаток 2

до Порядку ведення, обліку та зберігання особових справ державних службовців

Місце для

фотокартки

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

_________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Працює __________________________________________________________________________

(посада, підрозділ, орган, в якому працює, з якого часу)

Число, місяць і рік народження _________________________________________________________________________________

Місце народження _________________________________________________________________________________

(держава, область, місто, район, село)

Освіта ___________________________________________________________________________

(освітньо-кваліфікаційний рівень, повне найменування

_________________________________________________________________________________

навчального закладу, дата закінчення, спеціальність та кваліфікація)

Науковий ступінь, вчене звання _____________________________________________________

Володіння мовами _________________________________________________________________________________

(якими, якою мірою)

Нагороди, почесні звання _________________________________________________________________________________

Прийняття Присяги

державного службовця _________________________________________________________________________________

(дата прийняття)

Ранг державного

службовця, підгрупа, група _________________________________________________________________________________

Страховий стаж роботи станом на _____________

______________________________

Стаж державної служби станом на ____________

_____________________________

Трудова діяльність

Період

Посада, найменування установи

з __ ___

до ___ ___

з __ ___

по цей час

_______________________________________

(посада керівника підрозділу служби персоналу)

___________

(підпис)

_________________

(прізвище, ініціали)

М. П.

Додаток 3

до Порядку ведення, обліку та зберігання особових справ державних службовців

ОПИС

документів особової справи N ______

_________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

N з/п

Найменування документів

Кількість аркушів

Примітка

1

2

3

4

Наказ №43 “Про затвердження Типового порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби

Показати »

НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИЗ ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИНАКАЗ05.03.2012

м. Київ

N 43

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

28 квітня 2012 р. за N 709/21022

Про затвердження Типового порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби

Відповідно до статті 20 Закону України від 17 листопада 2011 року N 4050-VI “Про державну службу”

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Типовий порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, що додається.

2. Управлінню методичного забезпечення діяльності кадрових служб забезпечити подання цього наказу на реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

4. Цей наказ набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 17 листопада 2011 року N 4050-VI “Про державну службу”.

Голова Нацдержслужби В. Толкованов

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Національного агентства України з питань державної служби

05.03.2012 N 43

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

28 квітня 2012 р. за N 709/21022

Типовий порядок

проведення конкурсу на зайняття посад державної служби

I. Загальні положення

1.1. Цей Типовий порядок розроблений відповідно до статті 20 Закону України від 17 листопада 2011 року N 4050-VI “Про державну службу”, Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” та визначає правові і організаційні засади проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби груп II, III, IV, V (далі – конкурс) у державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті (далі – державний орган).

1.2. Конкурс проводиться на зайняття посад державної служби груп II, III, IV, V, у тому числі посад, прийняття на які здійснюється за строковим трудовим договором.

1.3. Для проведення конкурсу керівником державної служби в державному органі наказом (розпорядженням) утворюється конкурсна комісія у складі не менше п’яти осіб.

1.4. У разі необхідності порядок проведення конкурсу в окремому державному органі відповідно до цього Типового порядку визначає його керівник, який призначає на посади та звільняє з посад державних службовців.

1.5. До складу конкурсної комісії входять голова, секретар і члени комісії.

Головою конкурсної комісії є:

у разі наявності посади керівника апарату, який є керівником державної служби, – керівник служби персоналу;

у разі відсутності такої посади – заступник керівника державної служби.

Секретарем конкурсної комісії є працівник служби персоналу.

До складу конкурсної комісії включаються працівники служби персоналу, юридичної служби та можуть включатися інші державні службовці державного органу, у тому числі з інших державних органів, а також експерти з числа фахівців у відповідній сфері.

Засідання конкурсної комісії є правоможним, якщо на ньому присутня більшість від її складу.

Особа, яка претендує на зайняття посади державної служби, не може входити до складу конкурсної комісії. Близькі їй особи – подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом (далі – близькі особи) не можуть входити до складу конкурсної комісії під час розгляду питань щодо цієї особи.

1.6. У державному органі з нечисленним апаратом (до п’яти осіб) конкурс може проводитися керівником цього органу або конкурсною комісією органу вищого рівня.

II. Умови проведення конкурсу

2.1. Рішення про проведення конкурсу приймає керівник державної служби за наявності вакантної посади державного службовця груп II, III, IV, V, у тому числі посад, прийняття на які здійснюється за строковим трудовим договором.

2.2. До участі в конкурсі не допускаються особи, які:

досягли граничного віку перебування на державній службі;

за рішенням суду визнані недієздатними або дієздатність яких обмежена;

мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законодавством порядку;

відповідно до вироку суду позбавлені права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або обіймати відповідні посади;

піддавалися адміністративному стягненню за корупційне правопорушення протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;

мають громадянство іншої держави;

після призначення на посаду будуть безпосередньо підпорядковані близьким особам.

2.3. Особи, які подали необхідні документи для участі у конкурсі, є кандидатами на зайняття посади державного службовця (далі – кандидати).

2.4. Конкурс проводиться поетапно:

оприлюднення оголошення про проведення конкурсу;

прийом документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, та їх попередній розгляд на відповідність встановленим вимогам;

проведення іспиту (тестування);

проведення співбесіди та відбір кандидатів.

III. Оголошення про конкурс

3.1. Державний орган, у якому проводиться конкурс, оприлюднює інформацію про проведення конкурсу на інтегрованому веб-сайті Національного агентства України з питань державної служби та поширює його через інші засоби масової інформації не пізніше як за місяць до проведення конкурсу (додаток 1).

3.2. Оголошення про проведення конкурсу розміщується на офіційному веб-сайті відповідного державного органу.

В оголошенні про проведення конкурсу зазначаються:

найменування і місцезнаходження державного органу;

назва посади державної служби, група, підгрупа, до якої вона належить;

умови оплати праці (посадовий оклад);

посадові обов’язки;

вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня, напряму підготовки (спеціальності), досвіду роботи та інші вимоги до рівня професійної компетентності кандидата на посаду державної служби відповідно до профілю професійної компетентності цієї посади;

інформація щодо строковості чи безстроковості призначення на посаду державної служби;

перелік документів, необхідних для участі в конкурсі, та строк їх подання;

дата і місце проведення конкурсу в державному органі;

прізвище, номер телефону та адреса електронної пошти особи, яка надає додаткову інформацію з питань проведення конкурсу.

В оголошенні може міститися додаткова інформація, що не суперечить чинному законодавству.

3.3. Строк подання документів для участі в конкурсі не може становити менше 20 та більше 30 календарних днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурсу.

IV. Прийняття та розгляд документів щодо участі в конкурсі

4.1. Особа, яка бажає взяти участь в конкурсі, подає в установленому порядку до конкурсної комісії такі документи:

заяву про участь в конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України “Про захист персональних даних” (додаток 2);

згоду на проведення спеціальної перевірки за формою, визначеною Порядком організації проведення спеціальної перевірки відомостей, щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим Указом Президента України від 25 січня 2012 року N 33/2012;

копію документа про вищу освіту;

особову картку (форма П-2ДС) встановленого зразка та 1 фотографію розміром 3 х4 см;

декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, встановленою Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”;

копію трудової книжки.

4.2. Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, перед його проведенням пред’являє паспорт громадянина України службі персоналу відповідного державного органу.

Забороняється вимагати від особи, яка претендує на зайняття посади державної служби, документи, не передбачені пунктом 4.1 цього розділу.

4.3. Державний службовець, який працює в державному органі, в якому проводиться конкурс на заміщення вакантних посад, і бажає взяти в ньому участь, подає заяву про участь у конкурсі. У такому разі документи, зазначені в пункті 4.1 цього розділу, до конкурсної комісії державним службовцем не подаються.

4.4. Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, має право додати до заяви про участь у конкурсі, крім зазначених у пункті 4.1 цього розділу, інші документи (характеристики, рекомендації, свідоцтва, сертифікати про підвищення кваліфікації тощо).

4.5. Служба персоналу перевіряє подані документи на відповідність їх встановленим вимогам щодо прийняття на державну службу, передбаченим для кандидатів на посади державної служби.

4.6. Особи, документи яких не відповідають встановленим вимогам або які подали недостовірні відомості, за рішенням голови конкурсної комісії до участі в конкурсі не допускаються.

4.7. Документи переможця конкурсу, зазначені у пункті 4.1 цього розділу, у разі призначення його на посаду державної служби стають складовою його особової справи.

V. Проведення іспиту (тестування)

5.1. Для складання іспитів (тестування) у державному органі керівником державної служби відповідного органу один раз на два роки затверджується програма іспиту (тестування).

Програма іспиту (тестування) передбачає тестові завдання на знання законодавства про державну службу, засад запобігання та протидії корупції і законодавства з урахуванням специфіки функціональних повноважень відповідного державного органу та структурного підрозділу, інші знання, вміння тощо.

5.2. Іспит (тестування) проводиться конкурсною комісією державного органу, в якому оголошено конкурс, з метою об’єктивної оцінки знань кандидатів на посади державної служби.

5.3. Об’єктивність проведення іспиту (тестування) забезпечується рівними умовами та відкритістю інформації про них, єдиними критеріями оцінки.

5.4. Під час проходження іспиту (тестування) мають бути присутніми більшість членів конкурсної комісії.

5.5. Іспит (тестування) складається кандидатами одночасно на заміщення однієї посади. У разі невеликої кількості кандидатів іспит (тестування) може проводитися одночасно на заміщення декількох посад.

5.6. Іспит (тестування) складається письмово за тестовими завданнями, які пропонуються кандидату за його вибором. Тестові завдання формуються за зразком, наведеним у додатку 3.

Кожен тест на визначення знань та вмінь, необхідних для виконання обов’язків на відповідній посаді має включати не менше як десять питань.

 

Кількість питань у кожному тесті має бути однаковою для усіх кандидатів на відповідну посаду.

5.7. При підготовці відповідей тестового завдання кандидат здійснює записи на аркуші з штампом органу, в якому проводиться конкурс. Перед відповіддю обов’язково вказуються прізвище, ім’я, та по батькові кандидата, номер тестового завдання.

5.8. Іспит (тестування) складається державною мовою.

5.9. Загальний час для проведення іспиту (тестування) має становити не більше 60 хвилин.

5.10. При проходженні тестових завдань оцінка знань здійснюється у відсотковому еквіваленті:

а) від 90 % та вище – відмінно;

б) від 80 % до 89 % – дуже добре;

в) від 65 % до 79 % – добре;

г) від 54 % до 64 % – задовільно;

ґ) до 54 % – незадовільно.

5.11. Після закінчення часу, відведеного на складання іспиту (тестування), проводяться перевірка відповідей та їх оцінювання. Оцінка проводиться членами комісії.

Оцінки проставляються на аркуші з відповідями кандидата за тестове завдання в цілому.

5.12. Підбиття підсумків при проходженні тестових завдань здійснюється шляхом обрахування відсотка правильних відповідей.

5.13. Кандидати, які набрали 54 % і більше вважаються такими, що склали іспит (тестування), менше 54 %, – такими, що не склали іспит (тестування).

5.14. Кандидати, які не склали іспит (тестування), не можуть бути допущені до наступного етапу проходження конкурсу.

5.15. Відсоток заноситься в екзаменаційну відомість проведення іспиту (тестування) на зайняття посади державної служби, форма якої наведена в додатку 4. З результатами іспиту (тестування) кандидат на його прохання ознайомлюється письмово.

5.16. Аркуші з відповідями кандидатів додаються до протоколу конкурсної комісії.

VI. Проведення співбесіди та відбір кандидатів

6.1. Співбесіда з кандидатами на зайняття посади державної служби проводиться конкурсною комісією із залученням керівників відповідних структурних підрозділів в усній формі. Метою проведення співбесіди є виявлення відповідності профілів професійної компетентності кандидата посаді державної служби, на яку він претендує.

6.2. Матеріали співбесіди після її проведення додаються до протоколу.

6.3. Кандидати, які не пройшли співбесіду, не можуть бути рекомендовані конкурсною комісією для призначення на посаду.

6.4. Конкурсна комісія за результатами іспиту (тестування) та співбесіди з кандидатами на зайняття посад державної служби здійснює відбір для зайняття посад державної служби.

6.5. Рішення комісії приймається простою більшістю голосів присутніх на її засіданні членів конкурсної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.

У рішенні комісії, що подається керівнику державної служби, обов’язково зазначаються пропозиції щодо призначення конкретного кандидата на конкретну посаду державної служби.

6.6. Рішення конкурсної комісії оформлюється протоколом, який підписується присутніми на її засіданні членами не пізніше трьох робочих днів після його проведення і зберігається в державному органі, в якому проводився конкурс.

6.7. Інформація про переможця конкурсу оприлюднюється не пізніше трьох робочих днів після підписання протоколу засідання конкурсної комісії на офіційному веб-сайті відповідного державного органу.

Витяг із протоколу засідання конкурсної комісії є складовою особової справи державного службовця, якого призначено на посаду державної служби за результатами відповідного конкурсу.

6.8. Переможець конкурсу додає службі персоналу документи, необхідні для проведення спеціальної перевірки, згідно з Указом Президента України від 25 січня 2012 року N 33/2012 “Про Порядок організації проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування”.

6.9. Рішення про призначення на посаду державної служби приймається керівником державної служби за результатами конкурсу та після проведення спеціальної перевірки.

6.10. Рішення конкурсної комісії в разі незгоди може бути оскаржене кандидатом на зайняття посади державної служби керівнику державної служби відповідного державного органу протягом трьох робочих днів після ознайомлення з цим рішенням.

6.11. Рішення керівника державного органу може бути оскаржене в порядку, визначеному законодавством.

VII. Повторний конкурс та підведення підсумків

7.1. Повторний конкурс на зайняття посад державної служби проводиться в разі:

виявлення порушень у проведенні конкурсу. У цьому випадку рішення конкурсної комісії скасовується суб’єктом призначення, а про проведення повторного конкурсу оголошується не пізніше десяти робочих днів з моменту скасування рішення конкурсної комісії;

якщо жоден з учасників конкурсу не пройшов конкурсний відбір;

відсутності заяв про участь у конкурсі;

подання заяви про участь у конкурсі однією особою. У цьому випадку, якщо заяву про участь у повторному конкурсі знову подала одна особа, суб’єкт призначення приймає рішення щодо доцільності проведення конкурсу. У разі прийняття рішення про недоцільність проведення конкурсу особа, яка подала заяву про участь у повторному конкурсі, складає іспит (тестування) та проходить співбесіду, за результатами яких приймається рішення про її призначення або про відмову в її призначенні на посаду державної служби;

виявлення за результатами спеціальної перевірки обмежень щодо вступу на державну службу переможця конкурсу.

Начальник управління

методичного забезпечення

діяльності кадрових служб Н. І. Олійник

Додаток 1

до Типового порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби

Показати »

Оприлюднення інформації про конкурсУ ___________________________________________________________(найменування органу)оголошується конкурс на зайняття посади _____________________________ (назва посади)

___________________________________________групи_____, підгрупи___.

Посадові обов’язки; умови оплати праці; вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня, напряму підготовки (спеціальності), досвіду роботи та інші вимоги до рівня професійної компетентності кандидата на посаду державної служби відповідно до профілю професійної компетентності цієї посади; перелік документів, необхідних для участі в конкурсі, та строк їх подання; дата і місце проведення конкурсу розміщенно на офіційному веб-сайті ______________________________________________ (_____________).

(найменування органу) (назва сайту)

Додаткову інформацію можна отримати у службі персоналу __________________________________________________________________

(найменування органу)

за телефоном _________________.

Додаток 2

до Типового порядку

проведення конкурсу

на зайняття посад

державної служби

Голові конкурсної комісії _____________

_________________________________

(найменування органу)

__________________________________(прізвище,ініціали)

( П.І.Б. претендента в родовому відмінку) який (а) мешкає за адресою: ___________ _____________________,

тел.______________

ЗАЯВА

Прошу допустити мене до участі в конкурсі на заміщення посади____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Даю згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

«___» __________ 20___ року __________

(підпис)

Додаток 3

до Типового порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби

__________________________________

(найменування органу державної влади)

ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова конкурсної комісії

_____________ ______________

(підпис) прізвище, ініціали)

«___» ____________ 20__ року

ТЕСТОВЕ ЗАВДАННЯ № _____*

1) На знання Конституції України.

2) На знання Закону України «Про державну службу».

3) На знання Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

4) На знання законодавства з урахуванням специфіки функціональних повноважень відповідного державного органу та його структурного підрозділу.

* До Тестового завдання можуть бути включені додаткові завдання на знання та вміння, необхідні для виконання обов’язків на відповідній посаді.

Додаток 4

до Типового порядку проведення конкурсу на зайняття посад

державної служби

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА ВІДОМІСТЬ

проведення іспиту (тестування) на зайняття посад державної служби

__________________________________________________________________

(найменування державного органу)

від «___» ____________ 20__ року

з/п

Прізвище, ім’я та по батькові кандидата

Посада, на яку претендує кандидат

Група, підгрупа посади, на яку претендує кандидат

Номертестово-го

завдання

Результат, %

Відмітка

про ознайомлення

Голова конкурсної комісії: __________ ________________

(підпис) (П.І..Б.)

Члени конкурсної комісії: __________ ________________

(підписи) (П..І..Б.)

Секретар конкурсної комісії: __________ ________________

(підпис) (П..І..Б.)

 

 

Наказ №64 “Про затвердження Порядку підвищення рівня професійної компетентності державних службовців”

Показати »

НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИЗ ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИНАКАЗ06. 04. 2012

м. Київ

№ 65

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

04 травня 2012 р. за N 713/21026

Про затвердження Порядку підвищення рівня професійної компетентності державних службовців

Відповідно до статті 30 Закону України «Про державну службу» від 17.11.2011 № 4050-VI,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок підвищення рівня професійної компетентності державних службовців (далі – Порядок) (додається).

2. Управлінню організації навчання забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності одночасно з введенням в дію Закону України «Про державну службу».

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Нацдержслужби України відповідно до розподілу обов’язків.

Голова

Нацдержслужби України В. Толкованов

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Національного агентства

України з питань державної служби

06 квітня 2012 року № 65

Показати »

Зареєстрованов Міністерстві юстиції України27 квітня 2012 р. за N 651/20964ПОРЯДОК

підвищення рівня професійної компетентності державних службовців

І. Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблено з метою забезпечення державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим або їх апарату (далі – державні органи) висококваліфікованими працівниками, здатними компетентно і відповідально виконувати управлінські функції.

1.2. Підвищення рівня професійної компетентності державного службовця проводиться у формі професійних програм, спеціальних курсів, тематичних семінарів, тренінгів, стажування, в інших формах за процедурою, визначеною цим Порядком, та шляхом навчання, у тому числі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації у відповідних вищих навчальних закладах згідно із законодавством.

Необхідність підвищення рівня професійної компетентності державного службовця визначається його безпосереднім керівником та службою персоналу

державного органу за результатами щорічного оцінювання службової діяльності.

1.3. Нацдержслужба України та державні органи у межах повноважень здійснюють координацію підвищення рівня професійної компетентності державних службовців, а в частині підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації така координація здійснюється разом з Національною академією державного управління при Президентові України (далі – Національна академія).

IІ. Підготовка та перепідготовка державних службовців

2.1. Підготовка державних службовців – здобуття освіти освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста або магістра, а також навчання в аспірантурі, докторантурі, інших навчальних закладах або наукових установах за спеціальностями, спрямованими на провадження професійної діяльності на державній службі.

2.2. Перепідготовка державних службовців – отримання кваліфікації у галузі знань «державне управління» на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та набутого практичного досвіду.

2.3. Прийом до Національної академії та вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку магістрів у галузі знань «державне управління», здійснюється в установленому законодавством порядку.

2.4. Підготовка магістрів у галузі знань «державне управління» здійснюється за освітньо-професійними програмами, розробленими на основі професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, стандартів освіти і передбачає здобуття поглиблених знань з актуальних питань державного управління.

2.5. Освітньо-професійні програми розробляються вищими навчальними закладами IV рівня акредитації згідно з вимогами освітньо-професійних програм, стандартів освіти і затверджуються МОНмолодьспортом України за погодженням з Нацдержслужбою України.

2.6. Особи, які пройшли навчання та державну атестацію, отримують документи про освіту державного зразка відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня за спеціальностями, передбаченими у галузі знань «державне управління».

IІІ. Підвищення кваліфікації та інші форми підвищення рівня професійної компетентності державних службовців

3.1. Підвищення кваліфікації державних службовців – навчання у навчальних закладах з метою фахового удосконалення, оновлення та набуття умінь, знань, навичок і здатності виконувати завдання та обов’язки, необхідні для провадження професійної діяльності на державній службі. Підвищення кваліфікації державних службовців є безперервним процесом.

3.2. Строк та форми підвищення кваліфікації визначаються державними органами, у яких працюють державні службовці, залежно від сфери їх діяльності. При цьому строк підвищення кваліфікації з відривом від служби і збереженням заробітної плати не повинен перевищувати чотирьох тижнів на рік

(за погодженням з Кабінетом Міністрів України, як виняток, – двох місяців), без відриву від служби – шести місяців.

3.3. Керівник державної служби в державному органі забезпечує підвищення рівня професійної компетентності державних службовців, які вперше призначені на посаду державної служби, протягом року з дня їх призначення, для інших державних службовців – за результатами щорічного оцінювання, але не рідше ніж один раз на три роки.

3.4. Підвищення кваліфікації за професійною програмою здійснюється протягом першого року роботи – для вперше прийнятих на державну службу або за результатами щорічного оцінювання, але не рідше одного разу на три роки.

3.5. Професійні програми розробляються відповідними навчальними закладами відповідно до вимог Національної академії, узгоджуються з державними органами та Нацдержслужбою України.

3.6. Особи, які підвищили кваліфікацію за професійними програмами, отримують свідоцтво державного зразка.

3.7. З метою вивчення актуальних проблем державного управління, нормативно-правових актів, вітчизняного та зарубіжного досвіду провадження управлінської діяльності, розвитку ключових компетентностей державного службовця разом із підвищенням кваліфікації також здійснюватиметься реалізація спеціальних курсів, тематичних семінарів, тренінгів, стажування, інші форми підвищення рівня професійної компетентності, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій.

3.8. Реалізація зазначених заходів здійснюється навчальними закладами в галузі освіти, які забезпечують виконання загальнодержавних функцій, незалежно від форми власності.

3.9. Спеціальні курси, тематичні семінари, тренінги, інші форми підвищення рівня професійної компетентності державних службовців, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій та не є післядипломною освітою, мають враховувати результати оцінювання рівня професійної компетентності державних службовців, які направляються для проходження таких заходів.

3.10. Особам, які підвищили кваліфікацію за програмами тематичних постійно діючих семінарів, зокрема тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів, інших інноваційних форм, видається сертифікат.

3.11. Навчання за професійними програмами, проходження тематичних постійно діючих семінарів, зокрема тренінгів, спеціалізованих навчальних курсів, інших інноваційних форм та отримання свідоцтва чи сертифіката про підвищення рівня професійної компетентності враховуються державним службовцям під час щорічного оцінювання, призначення на вищу посаду.

3.12. Стажування державних службовців в державних органах, а також за кордоном проводиться з метою вивчення досвіду управлінської діяльності, здобуття практичних знань, набуття умінь та навичок за фахом і може проходити з відривом від державної служби строком від одного до шести місяців на іншій посаді державної служби у тому самому або іншому державному органі.

IV. Фінансове забезпечення підвищення рівня

професійної компетентності державних службовців

4.1. Фінансове забезпечення підвищення рівня професійної компетентності державних службовцівздійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

4.2. Підвищення рівня професійної компетентності державних службовців за пріоритетними напрямами підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації здійснюватиметься на підставі відповідних договорів, у тому числі про міжнародну технічну допомогу, договорів про співробітництво між українськими та іноземними навчальними закладами, а також інших договорів із зарубіжними партнерами, укладених і зареєстрованих згідно із законодавством України.

4.3. Керівники державних органів під час підготовки бюджетних пропозицій та бюджетних запитів планують видатки на реалізацію заходів з підвищення рівня професійної компетентності, виходячи з наявних потреб.

4.4. Мережа навчальних закладів з підвищення рівня професійної компетентності державних службовців формується на підставі механізмів ліцензування та акредитації у галузі знань «державне управління».

Заступник начальника

Управління організації навчання

Нацдержслужби Л. Олійник

 

Анонси подій

До уваги учасників АТО

УКРАЇНА-ЄС

  • Календар
    Серпень 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    « Лип    
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031  
    Архів новин
    Статистика
    Яндекс.Метрика