Види державних соціальних виплат та порядок їх призначення

Нормативно-правова база державних соціальних гарантій

 Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям

Процедура призначення

Кому надається допомога

Допомога призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.

Малозабезпечена сім’я — це сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Право сім’ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім’ї та інших факторів.

Ця допомога призначається відповідно до закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» та Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. N 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям».

Хто включається до складу сім’ї при визначені права на допомогу ?

До складу сім’ї включаються:

— чоловік, дружина;

— рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які  навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищихнавчальних закладах I — IV рівнів акредитації до досягнення двадцятитрьох років і які не мають власних сімей;

— неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками;

— непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;

— особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним;

— жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.

При цьому до складу сім’ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищихнавчальних закладах I — IV рівнів акредитації до досягнення двадцятитрьох років і не мають власних сімей.

Водночас  до складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Куди звертатися за допомогою

Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управлінням  соціального захисту населення за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї.

У сільській місцевості заяви з необхідними документами для призначення соціальної допомоги приймають виконавчі органи сільських і селищних рад та здійснюють їх передачу відповідним органам соціального захисту населення.

Чи може бути виплачена допомога не за місцем реєстрації ?

Допомога також може бути призначена і виплачена за місцем фактичного проживання уповноваженого представника сім’ї за умови подання довідок про склад сім’ї і про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

У разі коли повнолітні члени сім’ї, які звернулася за призначенням соціальної допомоги, фактично проживають разом, але зареєстровані за різними адресами, уповноважений представник сім’ї додає до заяви довідки про склад сім’ї та про неотримання такої допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Потрібно зазначити, що у цьому випадку рішення про призначення соціальної допомоги приймається органами соціального захисту населення на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яке проводиться соціальним інспектором, із складенням акта за формою, затвердженоюМінсоцполітики.

Перелік документів необхідних для отримання допомоги

Для отримання допомоги потрібно подати заяву, де дається згода сім’ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно. До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються:

—          документ, щопосвідчує особу;

—          довідка про склад сім’ї;

—     декларація про доходи та майновий стан осіб, які входять до складу сім’ї (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї);

—        довідка про наявність та розмір земельної частки (паю).

Потрібно зазначити, що в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім’ї аліменти.

Строк протягом якого виплачується допомога

Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на півроку і через шість місяців сім’я знову повинна підтвердити своє право на виплати.

Для призначення соціальної допомоги  на   наступний   строк  уповноважений представник сім’ї подає заяву  і  декларацію про  доходи та майно.  Довідка про склад сім’ї поновлюється лише у разі змін  у  складі сім’ї або  у  разі,  коли  між поданням заяви на  призначення соціальної допомоги на наступний строк та  припиненням виплати раніше призначеної соціальної допомоги  минуло  більше  календарного місяця.

Випадки коли допомога не призначається

У наданні державної соціальної допомоги може бути відмовлено, а виплата призначеної допомоги може бути припинена у випадках коли:

—  працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не навчаються у вищихнавчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги;

— під час обстеження матеріально-побутових умов сім’ї з’ясовано, що малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно;

—  особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили покупку земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо, на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї;

—   у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами І та II групи, та сімей, в яких є діти-інваліди ) є земельна ділянка площею понад 0,6 гектара, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім’ї причин не приносить дохід. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається органами соціального захисту населення на підставі обов’язкового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги;

—    у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім’ю, чибільше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

Умови припиненнявиплатидопомоги

Виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється:

 — якщо сім’єю приховано або навмисно подано недостовірні дані  про її доходи та майновий стан,  що вплинули на встановлення права  на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, — з місяця, в якому виявлено порушення;

 — у разі переїзду сім’ї в іншу місцевість та настання обставин,  що унеможливлюють виплату соціальної допомоги  (зокрема,  смерть  одинокої  особи),  —  з  місяця,  що настає  за місяцем,  в якому відбулися зміни;

 — за заявою уповноваженого представника сім’ї—  з місяця,  що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Розмір допомоги малозабезпеченим сім’ям

Розмір допомоги — це різниця між рівнем забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї (встановлюється щорічно законом про державний бюджет) та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 % від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіном, Держкомстатом і Держком сім’ямолоддю.

Розмір соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для різних категорій осіб, кожного разу визначаються законом про бюджет на відповідний рік.

Варто знати!  Для кожної дитини (крім дитини-інваліда), яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 %, а для кожної дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, для кожної дитини, яка утримується матір’ю (батьком, усиновителем), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька), для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами I або II групи, — на 20 %.

 Для громадян, які отримали статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 20 %.

Пам’ятайте! Розмір допомоги малозабезпеченим сім’ям збільшується на кожну дитину віком від 3 до 13 років  у 2015 році — на 250 гривень, а на кожну дитину віком від 13 до 18 років збільшується у 2015 році — на 500 гривень. 

Порядок призначення і надання державної соціальної допомоги сім’ям з дітьми

Це Порядок визначає умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім’ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»:

Державна соціальна допомога у зв’язку з вагітністю та пологами

Право на допомогу мають вагітні жiнки (у тому числi неповнолiтнi), якi не застрахованi в системi загальнообов’язкового державного соцiального страхування, а саме:

  • жінки, звільнені з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше, ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
  • жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
  • аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів;
  •  непрацюючі жінки.
  • жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Призначення допомоги здiйснюється на пiдставi:

  • заяви (заповнюється на підставі паспорта);
  • довiдки лiкувального закладу встановленного зразка;
  • ідентифікаційного коду.

У особливих випадках:

  • трудової книжки
  • довiдки лiквiдацiйної комiсiї для жiнок, звiльнених з роботи у зв’язку з лiквiдацiєю пiдприємства, установи, органiзацiї;
  • довiдки державної служби зайнятостi для жiнок, зареєстрованих у державнiй службi зайнятостi як безробiтнi;
  • довiдки з мiсця навчання про те, що у період тимчасової непрацездатності нарахування і виплата стипендії провадиться не буде. (Допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами);
  • довідки Пенсійного Фонду України про те, що жінка – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває (не перебуває) на обліку в органах Пенсійного фонду та не бере участь на добровільних засадах у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні з тимчасової втрати працездатності.

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через шість місяців з дня закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, та виплачується жінкам за весь період відпустки.

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 25% від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

Допомога при народженні дитини

Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення  належних умов для повноцінного утримання та виховання.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через дванадцять місяців з дня народження дитини на підставі наданих паспортів або інших документів, що посвідчують особу, ідентифікаційних кодів батьків дитини та документів:

  • заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, складається у довільній формі, із зазначенням даних для реєстрації місця проживання дитини; копії свідоцтва про народження дитини;
  • копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу);
  • витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв’язку з народженням дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану (на дітей, які народились до 01.07.2014 року).
  • Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають документи компетентних органів країни перебування, що засвідчують народження дитини, легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
  • особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини, або наступних дітей, подають також довідку про склад сім’ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги;
  • копія рішення про встановлення опіки – для опікунів.

Допомога при народженні дитини в разі її смерті виплачується на підставі копії свідоцтва про народження дитини або копії свідоцтва про смерть та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв’язку з народження м дитини.

Виплата допомоги припиняється у разі:

  • позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
  • відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
  • нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
  • перебування отримувача у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
  • відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
  • тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
  • припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень;
  • усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
  • смерті дитини або отримувача допомоги.

Виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій центра соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і служби у справах дітей.

У разі змін обставин, що привели до припинення допомоги, виплата поновлюється, коли особа, що здійснює догляд за дитиною, звернулась з письмовою заявою протягом шести місяців з дня припинення.

Допомога на дітей одиноким матерям

Право на допомогу на дітей одиноким матерям  мають одинокі матері,які не перебувають у щлюбі, одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини  або запис про батька проведено в установленому порядку за  вказівкою матері, а також, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

Якщо одинока мати (одинокий усиновлювач), мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, уклали шлюб, за ними зберігається право на одержання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, за умови, якщо ці діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).

Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на утриманні в інтернатному закладі за рахунок держави.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку включно.

Якщо діти навчаються у загальноосвітньому закладі,у вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації та професійно–технічних навчальних закладах за денною формою навчання, виплата допомоги на дітей одиноким матерям продовжується на підставі довідки навчального закладу – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Для призначення допомоги на дітей одинокими матерями надаються такі документи:

  • документ, що посвідчує особу (паспорт);
  • заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
  • довідка про склад сім’ї з вказівкою, що дитина проживає при матері. У разі, коли дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, додається довідка з місця проживання матері (батька) та довідка з місця проживання (навчання) дитини;
  • копія свідоцтва про народження дитини;
  • витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження дитини із зазначенням відомостей про батька дитини для призначення допомоги, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану.

У разі смерті одного з батьків:

  • довідка про те, що на дітей не одержують пенсію в разі втрати годувальника;
  • копія свідоцтва про смерть батька (матері);

Для дітей віком від 18 до 23 років, які навчаються:

  • довідка з місця навчання дитини про те, що дитина навчається за денною формою навчання і не перебуває на повному державному утриманні;
  • свідоцтво про народження дитини та її паспорт.

Допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається на підставі довідок про доходи, декларації про доходи та майновий стан та акту обстеження матеріально-побутових умов сім’ї.

Допомога з урахуванням доходів сім’ї призначається з місяця звернення з подальшим перерахунком через кожні шість місяців. У разі пропуску строку подачи заяви для перерахунку на наступний термін, допомога виплачується у мінімальному розмірі (тобто 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).

 

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

Право на допомогу мають особи, визначенi в установленному законом порядку опiкунами чи пiклувальниками дiтей, якi внаслiдок смертi батькiв, позбавлення їх батькiвських прав, хвороби батькiв або з iнших причин залишилися без батькiвського пiклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини – сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Розмір допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром призначених на дитину пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги.

Розмір призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги враховується як середньомісячний розмір зазначених виплат, одержаних на дитину за попередні шість календарних місяців перед місяцем звернення.

Призначення допомоги здiйснюється на пiдставi:

  • паспорта (опiкуна чи пiклувальника);
  • заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
  • рiшення про встановлення опiки чи пiклування;
  • копiї свiдоцтва про народження дитини;
  • довiдки з мiсця проживання дитини та опiкуна чи пiклувальника;
  • довiдок про місячні розміри одержуваних опікуном на дитину алiментів, пенсiї, стипендії, державноїдопомоги за попереднi шiсть календарних мiсяцiв;
  • рішення суду про позбавлення батьківських прав;
  •  довідки з місця навчання дитини.

Підстави припинення виплати допомоги:

·         звільнення від виконання обов’язків опікуна чи піклувальника;

·         працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18 річного віку;

·         усиновлення дитини;

·         досягнення дитиною 18-річного віку;

·         надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір’ю або батьком дитини.

Допомога при усиновлені дитини

Допомога призначається усиновлювачу, який є громадянином України, постійно проживає на її території та усиновив дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування.

Допомога призначається за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, свідоцтва про народження дитини, виданого після внесення змін до актового запису та копії рішення суду про усиновлення дитини.

Допомога при усиновлені дитини призначається особам, які усиновили дитину після 1 січня 2009 року.

Допомога призначається у розмірі та в порядку, що встановлені для виплати допомоги при народжені першої дитини. Контроль за цільовим використанням коштів здіснюється головними державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом із службами у справах дітей.

 Тимчасова державна допомога дітям у випадках, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів

Тимчасова державна допомога дітям у випадках, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, призначається одному з батьків у випадках, якщо:

  • місце проживання одного з батьків дитини невідоме (заходами розшуку місце проживання або місце перебування одного з батьків не встановлене , у зв’язку з чим стягнення з нього коштів на утримання та виховання дитини неможливе)
  • один з батьків дитини ухиляється від сплати аліментів (рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується)
  • один з батьків дитини не має можливості її утримувати (один з батьків, у якого дитина знаходиться на утриманні, перебуває: під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, психіатричному закладі, проходить судово-медичну експертизу і не може забезпечити дитині повноцінне утримання та виховання.

Тимчасова державна допомога призначається на кожну дитину до досягнення нею 18-річного віку.

Тимчасова державна допомога не призначається на дітей, які перебувають під опікою та піклуванням та які перебувають на повному державному утриманні.

Тимчасова державна допомога призначається в розмірі 30% прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менший від мінімального розміру аліментів на одну дитину, то сума тимчасової державної допомоги визначається як різниця між розміром призначених судом аліментів та сумою, що становить 30% прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.

Для призначення тимчасової державної допомоги подаються такі документи:

  • паспорт заявника;
  • копія свідоцтва про народження дитини;
  • довідка про реєстрацію місця проживання дитини та заявника.

Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються:

  • копія виконавчого листа (або рішення суду) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину;
  • довідка державної виконавчої служби про неможливість стягнення аліментів з одного з батьків дитини внаслідок ухилення від їх сплати (тобто рішення суду щодо стягнення аліментів не виконується);
  • довідка відповідної установи про перебування одного з батьків під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, психіатричній лікарні (якщо один з батьків дитини не має можливості її утримувати).
  • повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання одного з батьків не встановлено;
  • довідка про розмір аліментів у разі отримання аліментів у твердій грошовій сумі, що визначається рішенням суду;
  • довідка з місця навчання дитини.

Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:

  • встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;
  • виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;
  • досягнення дитиною 18-річного віку;
  • виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;
  • влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;
  • скасування або визнання усиновлення недійсним;
  • усиновлення дитини ( чоловіком матері або дружиною батька);
  • відмови від стягнення аліментів;
  • добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;
  • скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;
  • смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;
  • смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;
  • позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;
  • відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;
  • встановлення над дитиною опіки та піклування.

Зазначена допомога призначається на шість місяців, починаючи з місяця, в якому було подано заяву з необхідними документами.

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам

Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства І, ІІ та ІІІ групи, а також діти-інваліди віком до 18 років.

Інвалідам з дитинства, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу і пенсію, призначається державна соціальна допомога або пенсія за їх вибором. Державна соціальна допомога або пенсія інвалідам з дитинства, яких визнано недієздатними, а також на дітей-інвалідів призначається за вибором їх батьків, усиновителів, опікуна-піклувальника.

При цьому, якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника і державну соціальну допомогу відповідно до цього Закону, ці виплати призначаються одночасно.

До державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства І групи та дітям-інвалідам віком до 18 років призначається надбавка на догляд за ними.

Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються, не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом.

Надбавка також призначається одному з батьків, усиновителю, опікуну які перебувають у відпусці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, у відпусці без збереження заробітної плати у разі, якщо дитина-інвалід потребує домашнього догляду і вони фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом

Одиноким матерям надбавка на догляд за дитиною-інвалідом до 18 років призначається незалежно від факту роботи.

Одиноким інвалідам з дитинства ІІ і ІІІ груп, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Для призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам подаються такі документи:

  • паспорт або, в разі його відсутності, інший документ, що може засвідчувати особу, яка подає заяву;
  •  копія свідоцтва про народження дитини-інваліда;
  • довідка про місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда;
  • довідка про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, який подає заяву;
  • якщо один з батьків, усиновителів постійно проживає за інакшою адресою ніж дитина-інвалід, то разом з заявою подається довідка з УПтаСЗН про те, що другий з батьків, усиновителів не отримує державну соціальну допомогу на дитину-інваліда за місцем свого постійного проживання;
  • якщо з заявою звертається опікун чи піклувальник, то подається також копія рішення про встановлення опіки чи піклування.

Для призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом до 18 років додаються:

  • заява про призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом;
  • довідка про склад сім’ї та спільне проживання дитини-інваліда з одним з батьків, усиновителем, опікуном;
  • оригінал та копія трудової книжки особи, яка здійснює догляд за дитиною-інвалідом;
  • довідка про відсутність даних про доходи заявника;
  • довідка з місця навчання дитини;
  • рішення про встановлення опіки чи піклування над дитиною-інвалідом (для опікунів та піклувальників дітей-інвалідів).

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства  та надбавка на догляд призначаються з дня звернення за їхпризначенням і на весь час інвалідності, встановленої органами лікарсько-консультативної комісії лікувально-профилактичного закладу.

На дітей-інвалідів державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, але не більш як по місяць досягнення дитиною–інвалідом 18-річного віку включно.

Суми державної соціальної допомоги призначені, але не витребувані своєчасно одержувачем без поважних причин, виплачуються за минулий час не більш як за 12 місяців перед зверненням за її одержанням.

Виплата державної соціальної допомоги та надбавки на догляд припиняється у разі перебування інваліда з дитинства або дитини – інваліда віком до 18 років на повному державному утриманні.

 Щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І або ІІ групи внаслідок психічного розладу

Допомога на догляд надається особі, яка прописана, проживає на одній житловій площі з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за ним.

Допомога на догляд надається у розмірі 10% прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Допомога на догляд призначається на 6 місяців і виплачується щомісяця.

У разі, коли особа, яка здійснює догляд за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером, їй призначається допомога на догляд на 12 місяців.

Для призначення грошової допомоги на догляд надаються такі документи:

  • документ, що посвідчує особу;
  • довідка про склад сім’ї із зазначенням прізвищ, імен та по-батькові, родинних зв’язків членів сім’ї;
  • довідка про доходи кожного члена сім’ї за 6 місяців, що передують місяцю звернення;
  • висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу.

Рішення про призначення (не призначення) допомоги на догляд приймається на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, а також встановлення факту догляду.

 Компенсаційна виплата непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи чи престарілим, який досяг 80-річного віку

Право на компенсаційну виплату має: особа працездатного віку, яка не працює, не вчиться, не перебуває на обліку у міському центрі зайнятості і постійно доглядає за інвалідом І групи чи престарілим, який досяг 80-річного віку і за висновком лікарської консультативної комісії потребує стороннього догляду за ним.

Компенсаційна виплата призначається з дня звернення за її призначенням.

Зазначена компенсація призначається на підставі:

  • паспорта заявника та особи, яка потребує догляду;
  • довідки з місця проживання заявника та особи, яка потребує догляду;
  • трудових книжок;
  • копії справки МСЕК або довідки ЛКК про те, що престарілий, який досяг 80-річного віку, потребує стороннього догляду;
  • ідентифікаційний код заявника та особи, що потребує догляду.

Державна соціальна допомога на догляд

Державна соціальна допомога на догляд призначається особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду (крім соціальних пенсій та пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”), а саме:

а) одиноким малозабезпеченим особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім інвалідів І групи).

б) малозабезпеченим інвалідам І групи, які одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім інвалідів війни).

До одиноких громадян належать громадяни, які не мають працездатних родичів, зобов’язаних за законом їх утримувати.

Державна соціальна допомога на догляд не призначається інвалідам, яким призначено відшкодування витрат на догляд відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Особам, які одержують пенсію по інвалідності, державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам або надбавку до пенсії на догляд (або мають право на їх призначення), за їх бажанням замість зазначених виплат може бути призначена відповідно державна соціальна допомога на догляд відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”.

Для призначення державної соціальної допомоги на догляд подаються такі документи:

  • паспорт;
  • довідка про місце постійного проживання (реєстрації);
  • довідка про склад сім’ї;
  • копія трудової книжки;
  • довідка про вид і розмір одержуваної пенсії;
  • декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідки про доходи кожного члена сім’ї за останні шість місяців);
  • довідка про дату припинення виплати надбавки на догляд (у разі звернення за призначенням зазначеноїдопомоги замість надбавки до пенсії на догляд);
  • довідка про наявність та розмір земельних ділянок із зазначенням даних про її призначення;
  • копія рішення про встановлення опіки чи піклування (у разі визнання особи недієздатною);
  • копія довідки МСЕК, яка видається медико-соціальною експертною комісією інваліду;
  • висновок лікарсько-консультативної комісії (ЛКК), що потребують догляд (крім інвалідів І групи);
  • довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру.

Розмір державної соціальної допомоги на догляд дорівнює 15% прожиткового мінімуму (або рівня забезпечення прожиткового мінімуму, у випадках передбачених Законом) для осіб, які втратили працездатність.

Державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Призначення і виплата державної соціальної допомоги на дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам–вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом “гроші ходять за дитиною” здійснюється на підставі:

  • заяви одного з прийомних батьків або батьків–вихователів;
  • копії свідоцтва про народження дитини;
  • рішення виконавчого органу міської ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї;
  • документа, що підтверджує статус дитини;
  • довідки органу державної виконавчої служби про розмір аліментів;
  • довідки з місця навчання дитини про розмір стипендії.

Призначення соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюється з моменту влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або у прийомну сім’ю і до досягнення дитиною 18-річного віку (учнів – до закінчення учбового закладу, але не довше ніж до досягнення 23-річного віку, за умови навчання за денною формою і не перебуванні на повному державному утриманні).

Державна соціальна допомога на дітей призначається в грошовій формі батькам–вихователям на кожну дитину–вихованця і прийомним батькам на кожну прийомну дитину.

Грошове забезпечення призначається кожному з батьків–вихователів і одному з прийомних батьків.

Розмір соціальної допомоги

Розмір допомоги становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку;

  • для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування віком від 18 до 23 років, учнів денної форми навчання – два прожиткових мінімуми для працездатної особи;
  • у разі, якщо дитині виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія чи державна допомога, розмір соціальної допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром зазначених виплат за попередній повний місяць на момент влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або у прийомну сім’ю.

Розмір грошового забезпечення

Розмір грошового забезпечення становить 35% двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку на кожну дитину – вихованця та кожну прийомну дитину і не залежить від пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги на кожну дитину – вихованця та кожну прийомну дитину.

 Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію та інвалідам

Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам призначається громадянам України, які постійно проживають на території України, та особам, яким надано статус біженця в Україні.

Державна соціальна допомога призначається особам, які одночасно відповідають таким вимогам:

  • досягли віку (чоловіки – 63 років, жінки – 58 років) та не мають права на пенсію відповідно до законодавства або визнані інвалідами в установленому порядку;
  • не одержують пенсію або соціальні виплати, що призначені для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві, передбачені Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, допомогу, призначену відповідно до Закону України  “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”;
  • є малозабезпеченими особами.

Для призначення державної соціальної допомоги подаються такі документи:

  • паспорт особи, якій призначається державна соціальна допомога;
  • іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, подається копія посвідчення біженця;
  • копія Тимчасового посвідчення на постійне проживання;
  • довідка Пенсійного фонду про неможливість призначення пенсії;
  • довідка про місце постійного проживання (реєстрації) (або копія паспорта, або довідка уповноважених органів з місця проживання, або копія тимчасового посвідчення);
  • довідка про склад сім’ї;
  • копія трудової книжки;
  • декларація про доходи та майновий стан сім’ї (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги;
  • довідка про наявність та розмір земельних ділянок із зазначенням даних про її призначення;
  • копія рішення про встановлення опіки чи піклування (у разі визнання особи непрацездатною);
  • довідка про присвоєння ідентифікаційного коду ДРФО;

Для визначення розміру державної соціальної допомоги застосовується прожитковий мінімум, для осіб які втратили працездатність (або рівень забезпечення прожиткового мінімуму – у випадках встановлених законом), встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік.

Розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам призначається в таких співвідношеннях:

  • інвалідам І групи, жінкам, яким присвоєно звання «Мати -героїня»  – 100%;
  • інвалідам ІІ групи  –  80%;
  • інвалідам ІІІ групи  – 60%;
  • особам, які досягли віку (чоловіки – 63 років, жінки – 58 років)- 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 

 

Анонси подій

До уваги учасників АТО

УКРАЇНА-ЄС

  • Календар
    Серпень 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    « Лип    
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031  
    Архів новин
    Статистика
    Яндекс.Метрика