«Тримайся», «будь сильною», «думай про хороше» — ці фрази часто чують дружини, чоловіки й рідні військових.
Вони наче про підтримку, але насправді не завжди допомагають. Бо ті, хто поруч із військовими, тримаються щосили й так.
Пояснити свій стан іншим — непросто. Той, хто не живе в цьому щодня, не завжди розуміє. Чому важко радіти, чому ти мовчиш, чому втома — не тільки фізична. І тоді коло довіри звужується, а відчуття самотності зростає.
Але поруч є люди, яким можна довіритися. Ті, хто розуміють і готові підтримати. Дозвольте собі прийняти цю підтримку. Бо поки ви тримаєтеся заради тих, хто служить — хтось має тримати вас.
Більше порад – у каруселі.
Матеріал створено в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи Олени Зеленської.
