«Балу» й справді схожий на ведмедя. В кремезному, впевненому у словах та рухах головному сержанті мінометної батареї Сергієві відразу впізнаєш бувалого вояка.
Ще б пак, зі своїх 46 років, армії він віддав 10! Спочатку, у 1996-му – його призвали на строкову службу, тоді саме у день відряджання, він мав отримати диплом електрогазозварювальника: «Нічого, після армії видамо», – втішив директор ліцею.
Потім, у складі 57 ОМПБр воював на Донеччині, Луганщині. Своїм другим днем народження рахує 20.08.2017, коли дивом не загинув під чотиригодинним шквальним обстрілом.
31 січня 2022-го, по закінченню контракту «Балу» повернувся додому, до родини. Та перепочинок виявився недовгим. З початком повномасштабної навали Сергій домовившись із дружиною, що повернеться – пішов до територіального центру комплектування.
На запитання, про що мріє, «Балу» відповів досить типово: «Почути золоті слова, що ворог капітулював. Повернутися з перемогою й днів на три на риболовлю, без галасу, без інтернету. Просто віддатися спокою та відчуттю сповненої важкої роботи. Може, найважливішої у цілому житті».
