«Повернувся з Донеччини – з нашої Бахмутської фортеці. Був там сьогодні, щоб підтримати наших бійців, вручити державні нагороди, подякувати їм. Усім нашим героям – тим, хто обороняє там не лише Бахмут, не лише наш Донбас, але й усю Україну. Маємо це розуміти – абсолютно всі. На шляху до передової я проїхав сьогодні Словʼянськ, Краматорськ, Дружківку, Костянтинівку… Міста, села з ними поруч, які зараз буквально виборюють життя. Життя для всіх нас – для всіх українців і для всього українського, ба більше – для всього й усіх, хто береже в собі людяність. Подивіться, який у Росії наступ – що вона лишає там, куди заносить свій прапор. Випалену землю, знищене життя… Біль, руїни й могили – це так званий «русский мир». Саме це зупиняють наші герої. Саме це вони виганяють з України, крок за кроком повертаючи життя на нашу землю, куди ступили окупанти. І щоб цей рух був – щоб був наш кордон, щоб ми повертали український прапор містам і селам на півдні та сході нашої держави, – є Бахмут, є фортеця, є наші героїчні оборонці. Кожен день, який вони вистояли там, кожен удар, який вони витримали там, кожна атака, яку вони відбили, і кожна контратака, яку вони здійснили, – це життя для України. Я дякую всім нашим воїнам, які захищають фортецю Бахмут! Дякую всім мамам і татам, дружинам і дітям наших героїв, які рятують Україну саме там! І я прошу всіх наших людей: де б ви не були, будь ласка, підтримуйте українських героїв, які тримаються проти найжорсткіших атак окупантів, проти найбільш божевільних російських ударів… Підтримуйте наш #ФортецяБахмут – пошматований, але нескорений – і його захисників». Звернення Володимира Зеленського наприкінці 300-го дня війни.
