29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за батьківщину. Збереження і гідне вшанування пам’яті полеглих захисників України є обов’язком держави і суспільства.
Кабінет Міністрів України розпорядженням від 25 червня 2025 року № 616- р затвердив план заходів із відзначення у 2025 році цієї пам’ятної дати. Планом передбачено, зокрема, розроблення тематичних методичних та інформаційних матеріалів, а закладам освіти пропонується використати їх під час проведення першого уроку у 2025/26 навчальному році із залученням ветеранів.
Український інститут національної пам’яті розробив такі матеріали із акцентом на темі участі жіноцтва в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.
Адже українки традиційно активно долучалися до боротьби – брали до рук зброю, забезпечували тил, рятували дітей, оберігали сім’ї, передавали памʼять про події і героїв. У сучасній війні загинуло багато жінок-військовослужбовиць. Із них чимало нагороджених за бойові заслуги, проявлені під час усієї російськоукраїнської війни, зокрема, антитерористичній операції (АТО), Операції об’єднаних сил (ООС) і після повномасштабного вторгнення. Так, 257 жінок відзначені державними нагородами за час проведення операцій АТО/ООС, 9 із них – посмертно, понад 4500 отримали відомчі та інші відзнаки.
Матеріали Українського інституту національної пам’яті про жіночі історії в боротьбі за Незалежність України «Україна – це країна героїв». Соціальний ролик, створений Інститутом до Дня пам’яті захисників України спільно із ГО «Об’єднання матерів і дружин Захисників України», щоб підкреслити важливість вшанування військових, які пожертвували життям за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Відео наголошує на необхідності щоденного вшанування загиблих захисників і захисниць хвилиною мовчання і нагадує суспільству, що війна триває з 2014 року, а життя кожного і кожної з полеглих – це ціна нашої свободи: https://www.youtube.com/watch?v=msCWIDXMsTo. Відео створене на замовлення Об’єднання матерів і дружин Захисників України у партнерстві з Українським інститутом національної памʼяті. Виготовлення ролика: Young&Hungry Production. Iлюстратор – Максим Паленко.
Проєкт “Жінки, які загинули за Україну” (https://www.youtube.com/watch?v=8vLnaG0iN4k&list=PLitKIb_cEyqce9j3epwL k8n7ievz2UErU) – створений Жіночим ветеранським рухом за підтримки Українського інституту національної пам’яті. У 9 відео учасниці Жіночого ветеранського руху розповідають про загиблих посестер, з якими товаришували, вчились військовій справі, разом служили у Збройних силах, спільно брали участь у бойових діях на Сході України. Вони не просто пригадують, якими були загиблі посестри, але намагаються пояснити, чому та як вони зробили такий вибір – добровільно піти захищати свій народ, з позиції жінки, яка пішла на війну.
Календарі та плакати “Українські жінки ХХ століття” (https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/kalendar-ukrayinski-zhinky-hh-stolittya, https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/nastilnyy-kalendar-na-2021-rikukrayinski-zhinky-hh-stolittya). Проєкт про виняткових в історії України жінок. Оксана Мешко, Галина Мазепа, Євдокія Доля, Софія Окуневська, Олена Теліга, Марія Бачинська-Донцова та інші в різний спосіб вплинули на становлення та розвиток української держави, її культуру, освіту й науку наприкінці ХІХ–ХХ століттях.
Видання Інституту:
«Дівчата зрізають коси» / «Girls cutting their locks» (українською мовою: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/divchata-zrizayut-kosy-knyga-pro-zhinok-naviyni); англійською: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/divchata-zrizayut-kosyangliyskoyu-movoyu-girls-cutting-their-locks). Книга містить спогади 25 жіноквійськових про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, звільнення українських міст та сіл від окупантів, побратимів, місцевих мешканців, воєнний побут, а також роздуми про становище жінки в українському війську в різні періоди війни. Розповіді, записані з листопада 2017 до липня 2018 року воєнною кореспонденткою Євгенією Подобною, доповнені фотографіями із зони бойових дій.
«Свідчення про війну. Чернігівська та Городнянська громади» – це фрагменти усноісторичних інтерв’ю з мешканками і мешканцями Городнянської громади та міста Чернігова, що пережили окупацію та облогу в березні 2022 року (https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/svidchennya-pro-viynu-chernigivska-tagorodnyanska-gromady). Записи є частиною партнерського проєкту «Зміцнення соціальної згуртованості та заснування суспільного договору в постраждалій від війни Чернігівській області», який діє в Україні з листопада 2022 року в партнерстві Інституту із миротворчою організацією ПАКС (PAX)-Нідерланди, громадськими організаціями «Український центр ненасильницького спілкування і примирення «Простір гідності», «Центр Доброчин». На основі свідчень було створено вуличну виставку, в якій матеріали подані в ширшому форматі.
Біла книга антитерористичної операції на сході України (2014-2016)
Підбірка матеріалів про історичний контекст російсько-української війни. Зокрема, до неї входять – інтерв’ю в межах проєкту «Історичний спротив» з історикинями Ларисою Якубовою про рашизм та Оленою Стяжкіною про війну в Україні й розпад імперій; статті: Тімоті Снайдера «Чому перемога України важлива для світу», Ігоря Кромфа «Як путінський режим використовує міф про «Велику Вітчизняну», Віталія Баки «Чому депортація маріупольців – це повторення історії?» та інші.
Рубрики на сторінках Інституту в соціальних мережах (фейсбук, твіттер, інстаграм, телеграм-канал «Історія та пам’ять»): «Героїчні історії російськоукраїнської війни» (#fightforukraine), «Росія вбиває» (#росія_вбиває), «Росія знищує українську культурну спадщину» (#russiaruinsculture), «Загублене дитинство».
Інформаційні матеріали до 5-річчя від початку збройної агресії Російської Федерації проти України та до 5-річчя звільнення від російської окупації міст східної України «Вертаємо своє» містять розділи: історичний контекст війни, ключові повідомлення, хронологія початку російсько-української війни (тайм-лайн війни), нормативно-правові акти України стосовно збройної агресії РФ, міжнародні правові акти, ухвалені у відповідь на російську агресію проти України, термінологічний словник, спогади учасників російсько-української війни.
Брошура «2014: початок російсько-української війни» – проєкт на основі інформаційних матеріалів Інституту до 5-річчя від початку збройної агресії Російської Федерації проти України. Містить два наративні напрями: історичний контекст і передумови російської агресії 2014 року; хронологія початку російськоукраїнської війни, від окупації Криму до підписання Мінської угоди.
Серія короткометражних документальних фільмів «Жінки, які загинули за Україну» – це проєкт Жіночого ветеранського руху за підтримки Інституту.
«Історії місць війни» – відеофіксація спогадів людей, які пережили окупацію і стали свідками воєнних злочинів.
