Щороку, починаючи з 1988 року, 1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цей день входить у Всесвітню кампанію «16 днів проти гендерно зумовленого насильства». Головна мета цього дня – звернути увагу суспільства на проблему ВІЛ/СНІДу, підвищити поінформованість людей, а також продемонструвати солідарність на шляху до подолання даної проблеми.
Люди, які живуть з ВІЛ, мають право на рівне ставлення, безпечні умови праці та на підтримку на робочому місці. ВІЛ не передається через дотик, повітря або спільний простір. Дискримінація ґрунтується не на фактах, а на страхах та міфах, які ми можемо подолати. На даний час ВІЛ-інфекція залишається однією з основних проблем глобальної охорони здоров’я. За даними ВООЗ, станом на кінець 2022 р. у світі налічувалося 39,0 мільйонів осіб, які живуть із ВІЛ-інфекцією, дві третини з яких (25,6 мільйона) проживають у південній частині Африканського регіону. Від причин, пов’язаних із ВІЛ-інфекцією, померло 630 000 осіб, а нових випадків зараження ВІЛ зареєстровано 1,3 мільйона. Джерело ВІЛ-інфекції – інфікована людина, що знаходиться у будь-якій стадії хвороби, у тому числі і в періоді інкубації. Основні шляхи передачі ВІЛ-інфекції:
1) статевий;
2) парентеральний:
– серед людей, що вживають ін‘єкційні наркотики при користуванні для введення наркотичних речовин загальних шприців, голок;
– в медичній практиці – при переливанні крові та її препаратів, пересадці органів і тканин;
– при проведенні пірсинга і нанесенні татуювань нестерильним інструментарієм;
3) вертикальний – від матері – дитині під час вагітності, пологів або при грудному вигодовуванні.
Вірус імунодефіциту людини є ретровірусом, що інфікує і руйнує клітини імунної системи CD4. Симптоми ВІЛ-інфекції проявляються в залежності від стадії хвороби. Упродовж перших декількох тижнів інфікування вірусом для людини може залишитися непоміченим або проявитися грипоподібним станом (лихоманка, головний біль, висип, біль в горлі).
З розвитком хвороби інфекція поступово виснажує імунну систему, у інфікованого може спостерігатися збільшення лімфовузлів, втрата ваги, лихоманка, діарея і кашель. За відсутності лікування через 10-15 років у ВІЛ-інфікованої людини розвивається синдром надбаного імунодефіциту (СНІД), для якого характерний розвиток таких тяжких захворювань, як туберкульоз, пневмоцистна пневмонія, тяжкі бактеріальні інфекції та онкологічні захворювання, зокрема лімфоми, саркома Капоші та інші.
Діагностика ВІЛ-інфекції грунтується на серологічних тестах, які виявляють наявність або відсутність антитіл до антигенів ВІЛ-1/2 і/або ВІЛ-p24. Антитіла до ВІЛ з’являються у 90-95% інфікованих впродовж 1 місяця після зараження, у 5-9% – через 6 місяців, у 0,5-1% – в пізніші терміни.
Нині близько 29,8 мільйона людей у всьому світі отримують лікування від ВІЛ-інфекції, що дозволило скоротити кількість смертей, пов’язаних з СНІДом на 43% порівняно з 2003 роком. На сьогодні тривалість життя ВІЛ-інфікованої людини, що приймає антиретровірусні препарати, не відрізняється від тривалості життя здорової людини того ж віку.
